Право на відстрочку від мобілізації для здобувачів освіти безпосередньо пов'язане з дотриманням послідовності здобуття освітніх рівнів.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку мають, зокрема, здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий.
На перший погляд, правило зрозуміле. Проте на практиці виникають спірні ситуації, коли особа раніше вступала до закладу вищої освіти, але не завершила навчання, не пройшла атестацію та не отримала диплом.
Згодом така особа вирішує продовжити освіту, наприклад вступити до фахового коледжу, однак у довідці з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) зазначається, що вона порушує послідовність здобуття освіти.
Чи можна вважати освіту здобутою лише тому, що людина колись навчалася за відповідною освітньою програмою?
На моє переконання, ні. І такий підхід уже знайшов підтвердження у практиці Верховного Суду.
Навчатися та здобути освіту — не одне й те саме
Пункт 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» визначає рівень освіти як завершений етап освіти, що характеризується відповідним рівнем складності освітньої програми та сукупністю компетентностей.
Ключове значення має саме завершеність освітнього етапу.
Стаття 7 Закону України «Про вищу освіту» передбачає, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Таким чином, зарахування до університету, навчання протягом одного або навіть декількох років не є тотожним здобуттю відповідного освітнього ступеня.
Якщо особа була відрахована без завершення освітньої програми та отримання диплома, немає підстав автоматично вважати, що вона здобула відповідний рівень освіти.
Саме тому для визначення послідовності здобуття освіти необхідно враховувати раніше здобуті освітні рівні, а не лише історію вступів та відрахувань із навчальних закладів.
Чому в ЄДЕБО може зазначатися порушення послідовності?
Проблема полягає, зокрема, в алгоритмі формування довідок про здобувачів освіти.
Міністерство освіти і науки України в листі від 3 червня 2024 року № 1/9758-24 визначило підхід, за яким під час формування довідки враховувалася інформація про попереднє навчання, у тому числі незавершене.
У результаті виникали ситуації, коли особа, яка раніше навчалася на бакалавраті без отримання диплома, після вступу до фахового коледжу отримувала довідку з позначкою «Ні, порушує».
На мою думку, такий підхід підміняє передбачений законом критерій «раніше здобутий рівень освіти» іншим критерієм — «раніше розпочате навчання». Це принципово різні поняття.
Крім того, листи міністерств не є нормативно-правовими актами та не можуть самостійно встановлювати додаткові обмеження прав, передбачених законом.
Яку позицію сформував Верховний Суд?
Важливі висновки щодо цієї проблеми Верховний Суд виклав у постановах від 26 листопада 2025 року та 15 січня 2026 року.
Суд наголосив, що визначальним критерієм здобуття освіти є завершення відповідної освітньої програми та отримання документа про освіту, а не сам факт попереднього навчання.
Таким чином, якщо особа вступила до університету, але була відрахована без отримання диплома бакалавра, це не означає, що вона вже здобула бакалаврський рівень вищої освіти.
Відповідно, подальше навчання на рівні фахової передвищої освіти не може визнаватися повторним або таким, що порушує послідовність, лише через факт попереднього незавершеного навчання.
Також Верховний Суд звернув увагу, що роз'яснення Міністерства освіти і науки України, викладені в інформаційному листі, мають рекомендаційний характер і не можуть підміняти законодавче регулювання.
На моє переконання, такі висновки мають принципове значення, адже забезпечують однакове розуміння поняття «здобутий рівень освіти» та запобігають необґрунтованому обмеженню прав студентів.
Чи можна оскаржити неправильну інформацію в ЄДЕБО?
Так. Якщо довідка про здобувача освіти містить неправильний висновок щодо порушення послідовності, особа має право вимагати приведення відповідних відомостей у відповідність до законодавства.
Важливо розрізняти первинні відомості про освіту та висновок, який формується на їх основі.
Наприклад, інформація про попереднє зарахування до університету та подальше відрахування може бути абсолютно достовірною. Проте автоматично сформований висновок про порушення послідовності освіти на підставі цих відомостей може бути юридично помилковим.
У таких ситуаціях необхідно з'ясувати, чи правильно застосований алгоритм визначення послідовності, звернутися до уповноважених органів щодо виправлення інформації, а в разі неправомірної відмови — оскаржити її в адміністративному суді.
При цьому самостійне значення має правильне визначення суб'єкта, відповідального за формування спірних відомостей, зокрема повноважень Міністерства освіти і науки України та адміністратора ЄДЕБО.
Моя правова позиція
На мою думку, проблема послідовності здобуття освіти виходить далеко за межі суто технічного питання формування довідки.
Фактично йдеться про співвідношення права людини на освіту, права на передбачені законом гарантії під час мобілізації та обов'язку державних органів правильно застосовувати законодавство.
Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Людина може змінювати професію, напрям підготовки, навчальний заклад або повертатися до навчання після тривалої перерви.
Сам факт того, що раніше вона не завершила певну освітню програму, не може автоматично прирівнюватися до здобуття відповідного рівня освіти.
Водночас право на відстрочку має визначатися саме за критеріями, встановленими законодавством, і не виникає лише з факту зарахування до навчального закладу без дотримання інших передбачених законом умов.
Я переконана, що держава повинна відрізняти факт отримання освіти від самого процесу навчання, а технічні алгоритми державних реєстрів мають відповідати змісту закону, а не змінювати його.
Особливо важливо, щоб помилки в автоматизованих системах не ставали перешкодою для реалізації прав людини.
Адже цифровізація державного управління повинна спрощувати реалізацію законних прав, а не створювати нові обмеження, яких законодавець не встановлював.
Тобота Юлія Сергіївна Адвокат